Getty Images/Global Images Ukraine.
Регулярний чемпіонат НБА вже пройшов певну дистанцію – достатню для того, щоб розпочати розмови про те, хто претендуватиме на великі нагороди. Нікола Йокіч, наприклад, проводить найкращий сезон у своїй кар'єрі, якщо це взагалі можливо для хлопця, який уже тричі ставав MVP. Але зараз ми розглядатимемо гравців нижчого класу, ніж Йокіч та інші кандидати на MVP та All-NBA. Деякі з цих хлопців отримують менше уваги, ніж інші, що потрібно виправити. Далі розглянемо 7 незіркових гравців НБА, які проводять хороший сезон і допомагають своїм командам.
Норман Пауелл («Лос-Анджелес Кліпперс»)
Після відходу Пола Джорджа з «Кліпперс» Пауелл заявив, що ця ситуація дозволить більшій кількості гравців проявити себе, включаючи його самого. Дійсно, Норман сповна використовує свої шанси. Він був хорошим гравцем довгий час, але в середньому 23 очки за матч з лінією 50/48/83 наприкінці року – це новий рівень.
Показник точності дальніх кидків становить 48%, що досить сильно, враховуючи, що це відбувається за восьми спроб за гру, рекордних у його кар'єрі. Можливо, 31-річний захисник не зможе бути таким ефективним протягом усього сезону, але зараз він дуже допомагає команді, яка змушена діяти без Кавая Леонарда.
Денніс Шрьодер («Голден Стейт Ворріорз»)
Якщо когось досі цікавить або спантеличує питання про те, навіщо «Голден Стейт» знадобився Шрьодер, то відповідь полягає в тому, що він проводить, можливо, найкращий сезон у кар'єрі. Він набирає майже 19 очок у середньому за гру, а також влучає 50,9% кидків із середньої дистанції та 38,7% – з дальньої.
Усі 3 показники є одними з найкращих у його кар'єрі. Денніс грав надто добре для «Брукліна», який не зацікавлений у перемогах на цьому етапі сезону. Підписання 31-річного захисника дає «Ворріорз» хорошого другого скорера поряд зі Стефеном Каррі, який може самостійно прориватися до кільця та створювати свої власні атаки, незалежно від системи гри «Голден Стейт».
Тайлер Хірро («Маямі Хіт»)
Коли «Маямі» грає добре, виділяють Джиммі Батлера. Коли «Хіт» грають погано, про них взагалі не говорять. Через це мало уваги отримує Хірро, який проводить дуже хороший сезон. Тайлер набирає в середньому рекордні для своєї кар'єри 24,2 очка за матч та 4,8 передачі, при цьому кидаючи з розмахом з усього майданчика (56,2% точних кидків із середньої дистанції та 40,6% – з дальньої).
У нього вищий відсоток влучань з гри, ніж у Каррі. 24-річний захисник набирає 128,3 очка на 100 кидків, що краще, ніж у багатьох відомих гравців – наприклад, у Кайрі Ірвінга. Оборона залишається слабким місцем Хірро, але його нинішній рівень в атаці прикриває цей недолік.
Каріс Леверт («Клівленд Кавальєрс»)
У минулому Леверта розглядали лише як гравця, який може кидати із середньої дистанції. У «Брукліні» близько 40% його кидків було зроблено із найменш ефективних точок на майданчику, а останні 2 роки він видавав близько 30% кидків із середньої дистанції. Цього сезону його показник з цього аспекту знизився до 12%.
Інші 88% кидків він виконує з дальньої дистанції та з дуже хорошою точністю в 49%. «Клівленд» набирає на 13,9 очка більше за 100 володінь м’ячем, коли він знаходиться на майданчику. Це найкращий показник ефективності в команді та доказ того, що колись перспективний захисник у 30 років нарешті виходить на елітний рівень.
Крістіан Браун («Денвер Наггетс»)
Лава запасних є великою проблемою «Денвера» цього сезону з двох основних причин. По-перше, Нікола Йокіч — явний MVP, і коли він залишає майданчик, ефективність «Наггетс» суттєво знижується, незалежно від того, хто намагається втримати ці хвилини. По-друге, Крістіан Браун, який допомагав у другій п'ятірці, піднявся до стартового складу, щоб зайняти місце Кентавіуса Колдвелла-Поупа.
Браун настільки виріс, що залишив зіркового Расселла Вестбрука в якості двигуна для другої ланки. «Денвер» перевершує суперників більш ніж на 27 очок за 100 володінь, коли він знаходиться на майданчику. Звичайно, Браун в основному знаходиться на паркеті разом із Йокічем, який робить усіх партнерів кращими, але не можна применшувати значення 23-річного захисника, який набирає в середньому майже 15 очок за матч і влучає 40% дальніх кидків.
Ендрю Віггінс («Голден Стейт Ворріорз»)
Бадді Хілд фігурував у розмовах про те, хто буде другим найкращим скорером у складі «Голден Стейт» після Каррі. Проте все йде до того, що це почесне звання закріпить за собою Віггінс, який поступово повертається до попередньої форми. Він знову показує ту гру, яка зробила його другим найкращим гравцем у чемпіонській команді 2022 року.
29-річний форвард може і набирати очки, і створювати можливості для кидків. Він влучає 44,3% кидків з дальньої дистанції (найкращий показник у кар'єрі) й непогано захищається. Останнім часом Віггінса згадували в розмовах переважно як кандидата на обмін. Тепер його повинні оцінювати як опцію підсилення атаки «Ворріорз» і хорошого партнера для Каррі.
Пейтон Прітчард («Бостон Селтікс»)
Серед гравців, які зіграли не менше 250 хвилин чистого часу в поточному сезоні, відсоток влучань з гри Прітчарда в 68,1% є другим найкращим показником у лізі серед усіх гравців периметру. Це краще, ніж у Каррі, Ірвінга, Кевіна Дюрента, Донована Мітчелла та багатьох інших. Пейтон, який ніколи не набирав у середньому двозначні числа очок, цього сезону набирає рекордні 16 балів за матч з рекордними 29 хвилинами на майданчику.
Дев'ять дальніх спроб за гру з показником точності 43,1% роблять його набагато кращим, ніж просто фахівця з кидків з лави запасних, яким він був у минулому. У «Бостоні» 27-річний захисник оточений такими гравцями, як Джейсон Тейтум, Джейлен Браун, Дрю Холідей, Деррік Вайт та Крістапс Порзінгіс, тому не дивно, що його рідко згадують, обговорюючи успіхи «Селтікс». Але цей хлопець точно заслуговує місця у чемпіонській команді.
За матеріалами CBS Sports
