<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"><channel><title>Национальный Портал Спорта - turnir.com.ua</title><link>http://turnir.com.ua</link><description>Этот RSS-поток портала turnir.com.ua может использовать любой, указывая ссылку на http://turnir.com.ua</description><item>
  <title>&quot;Париж-Ніцца&quot;. Блог Поповича</title>
  <link>http://turnir.com.ua/velosport/10032010-transportno_kulinarno_pogodni_prigodi_na_</link>
  <guid isPermaLink="true">http://turnir.com.ua/velosport/10032010-transportno_kulinarno_pogodni_prigodi_na_</guid>
  <description>Привіт. Зараз швиденько відпишуся - і на третій етап &quot;Париж-Ніцца&quot;. Як ви всі, мабуть, знаєте я зараз у Франції, де беру участь у цій багатоденці. Чесно кажучи, настрій у мене не найкращий і на це є декілька причин.</description>
  <category>Велоспорт</category>
  <pubDate>Wed, 10 Mar 2010 10:59:32 +0200</pubDate>
  <fulltext>Навіжені автомобіліОстаннім часом мені &quot;щастить&quot; на зіткнення з машинами. Ще в Італії в останні дні підготовки до &quot;Париж-Ніцца&quot; мене &quot;взяло на абордаж&quot; якесь &quot;Рено&quot;. Було це так. Я їхав під час тренування і обганяв машини справа, правіше від мене була автозаправка, і тут оцей от водій &quot;Рено&quot;, який був ліворуч від мене несподівано вирішив, що йому необхідно заправитися. Ну і, звичайно, для чого перед тим як повертати дивитися в дзеркало заднього огляду?Результат – мій стрибок-переворот через руль власного велосипеда і капот його машини. Але попри це, все обійшлося – ні я, ні мій ровер серйозних травм не зазнали. Та, це, як виявилося, був лише початок.Продовження я отримав вже під час першого етапу &quot;Париж-Ніцца&quot;. Наздоганяючи групу я &quot;примостився&quot; за суддівською машиною (на цей раз це була «Шкода») і доволі впевнено їхав за нею зі швидкістю приблизно 50 км/год, &quot;висячи&quot; практично на задньому бампері. Аж тут вона різко загальмувала… Ну що, в мене декілька синяків і подряпин, велосипед – більш-менш в нормі, у &quot;Шкоди&quot; - добряче погнутий бампер. Гонку я продовжив, а от наступного дня (тобто вчора) на другому етапі &quot;Париж-Ніцца&quot; я відчув всі синяки і подряпини від цієї &quot;зустрічі&quot;.Проблеми зі здоров’ямТа ці всі пригоди з автомобілями, чесно кажучи, мене зараз набагато менше хвилюють, ніж мій функціональний стан і стан мого здоров’я. Звичайно, я незадоволений тими результатами, які показав на перших етапах &quot;Париж-Ніцца&quot;. Хоча, з іншого боку, ще перед стартом змагань я знав, що буде щось схоже.Річ у тім, що в листопаді минулого року у мене виявили якісь проблеми зі щитовидною залозою. Тепер вони знову далися в знаки. Ще під час тренувальних зборів на Тенерифе, я відчував, що дуже сильно невідомо чого втомлююся. Приїхав в Італію, здав аналізи, які підтвердили те, що моя фізична форма – практично &quot;ніяка&quot;, власне через проблеми зі щитовидною. Через це я і не поїхав на гонку в Сардинії. Ну і сподіватися, що все минеться якраз на &quot;Париж-Ніцца&quot; було б наївно.Тож повернуся з Франції і знову по лікарях – хай нарешті визначать, що зі мною є, і що з цим потрібно робити.Французька їжа (якщо це так можна назвати)Ну і ще одна неприємність, яка поки що мене переслідує в Франції – це те, чим нас годують. Скажу відверто – це просто жах – злиплі макарони із сухою рибою, наприклад. Мабуть, я зготував би страви у 10 разів краще, хоча видатним кухарем себе не назву. Тож доводиться &quot;доганятися&quot; різним печивом та шоколадками. Інакше би вмер з голоду тут:). Через цю їжу в нас усі в команді страждають, декого навіть змушений пити якісь таблетки від живота.Спробую виграти один з етапівЩодо самої гонки, то тут все традиційно для &quot;Париж-Ніцца&quot;: холод (температура не була ще вищою за 5 градусів), страшні вітри, дуже вузькі дороги. Внаслідок цього – дуже часто завали під час етапів. Зокрема під час першого етапу на власні очі бачив десь 11-12 падінь. На щастя, я у завал не попав, мені вистачило зустрічі зі &quot;Шкодою&quot;. На вчорашньому – другому етапі все було трохи краще, бо цей самий вітер дув нам у спину.Сьогодні вночі випав сніг, тож, напевно, нинішній етап трохи скоротять, щоб провести його на незасніжених ділянках. Але чи вийде це – питання, бо сьогодні маємо їхати по горбах, тож, не виключено, що сніг лежить по всій трасі.Як ви вже зрозуміли, через мій стан, завдання переді мною на цю гонку більш, ніж скромні. Зрештою, тренери, знаючи ситуацію, ніяких завдань і не ставлять, чогось особливого не вимагають. Я ж думаю, що, можливо, на одному з останніх етапів вдастся піти у відрив і поборотися за перемогу на етапі.Ну а фаворити цих перегонів – відомі. Це іспанці Контадор і Санчез, а також чех Роман Крузігер і наш &quot;радіошаківець&quot; - американець Леві Лейфеймер. Якщо наважитися на прогноз, то я думаю, що переможе все таки Альберто Контадор з &quot;Астани&quot;.</fulltext>
  <enclosure url="http://images1.turnir.com.ua/220x162/pictures/2010-03-10/eda2_pop_foto.jpg" type="image/jpeg" />
</item><item>
  <title>Блог Поповича про антидопінг - контроль</title>
  <link>http://turnir.com.ua/velosport/26022010-blog_popovica_pro_antidoping_kontrol</link>
  <guid isPermaLink="true">http://turnir.com.ua/velosport/26022010-blog_popovica_pro_antidoping_kontrol</guid>
  <description>Нарешті я стримав обіцянку і відписуюся майже &quot;по гарячих слідах&quot; вже з дому, куди повернувся після непланового збору на Тенерифе.</description>
  <category>Велоспорт</category>
  <pubDate>Fri, 26 Feb 2010 14:17:48 +0200</pubDate>
  <fulltext>Частина нашої команди зараз бере участь у гонці на Сардинії. Я думав, можливо, теж її поїхати, щоб потренуватися у режимі змагань, та керівництво вирішило, що поки з мене досить, тож до першої вагомої гонки цього сезону – Париж-Ніцца я готуватимусь вдома. Дуже сподіваюся, що погода вже не буде &quot;відриватися&quot; і я зможу нормально тренуватися тут, а не доведеться їхати бозна куди в пошуках нормальної погоди.Як обіцяв минулого разу, зараз трохи розповім про те, як нас &quot;шманають&quot; на допінг.Під контролемЄ спеціальний сайт в інтернеті, який є таким собі &quot;маячком&quot; кожного велогонщика. Адже на ньому на своїй підсторінці кожен з нас має щодня писати детальну інформацію про те, де він буде наступного дня, з вказанням точної адреси і контактних телефонів. Саме туди й можуть навідатися антидопінгові контролери (а це лікар і спостерігач) і взяти аналізи.Добре тепер, хоч зробили, що ти маєш вказати часовий проміжок (годину), коли ти будеш на місці і вони мають приїхати лише у визначений тобою час, а ще рік тому могли приїхати будь-коли. Я пригадую, минулого року в мене захворів малий, ми поїхали в лікарню, а тут ці &quot;добродії&quot; навідалися…Щоправда, і тепер вони можуть навідатися в будь-який час у те місце, яке як місце свого перебування на конкретний день я вказав. Якщо там мене не буде – телефонують, якщо я відповім на телефоний дзвінок, то маю протягом години туди з’явитися, а якщо не відповідаю на дзвінок, то нічого мені не буде.З Амстердаму у Флоренцію за годину – ну ніякА вже цього року мав історію з ними. Повертався з австралійської гонки і через запізнення на літак, не встиг так як планував вчасно приїхати додому. Тут вони дзвонять в 7 ранку: &quot;Ви де? Ми у вас під будинком?&quot;. А я в той час в аеропорту Амстердама... Добре, що я зберіг всі квитки, всі документи, які підтверджували те, що я насправді затримався в дорозі. Адже за кожну таку &quot;нестиковку&quot; з ними доведеться надсилати пояснення і вже спеціальний комітет вирішує, як на них реагувати – чи брати до відома і вважати твою причину важливою, чи ні. Якщо ж ні, тоді за 3 таких пропуски допінг-контролю гонщика дискваліфіковують не то на 3 місяці, не то на півроку – точно навіть не знаю.Німецька точністьБула ще одна історія. Минулого року під час зборів у Швейцарії я написав що з 8 до 9 буду на місці в готелі, а сам, забувши про це, поїхав на ранкове тренування, яке в мене закінчувалося в 9.30. Тут вони дзвонять десь перед дев’ятою. Я кажу, почекайте, зараз буду. Я приїхав в 9.30, вони дочекалися (а то були німці з їх відомою пунктуальністю), взяли аналізи, сказали, що все ОК, проблем не буде – бачили ж, що я справді з тренування: на велосипеді у формі. А потім &quot;бац&quot;, і приходить мені писулька про те, чому це я в той час, який вказав не був на місці і вимагають пояснень. Тож довелося в письмовій формі пояснювати, що я був на тренуванні і розписувати графік своїх тренувань.Частота таких візитів залежить від того, яка це стадія сезону, які гонки попереду, чи ти до них готуєшся. Наприклад, під час підготовки до минулорічного &quot;Тур де Франс&quot; перевіряли дуже часто, а тепер поки що рідше. Так, 2 рази приїжджали до мене в листопаді, 1 раз в грудні і 1 тепер, коли я був на Тенерифе.&quot;Накаркали&quot;До речі, з цим останнім візитом кумедно трохи вийшло. Ми ввечері з хлопцями – іншими велогонщиками якраз обговорювали цю тему, а наступного ранку заявилися контролери. Так що виходить, ми їх своїми розмовами накликали.Всі результати аналізів, опубліковують на тому ж таки сайті – впродовж 5-6 днів після забору. А фінансує і контролює все це міжнародна федерація велоспорту –USI.Так що я зараз вдома і готуюся до Париж-Ніцца. Нагадаю, ця гонка стартує 7 березня, тож вже можете починати тримати за мене і мою команду кулаки.</fulltext>
  <enclosure url="http://images1.turnir.com.ua/220x162/pictures/2010-02-26/a709_5.jpg" type="image/jpeg" />
</item><item>
  <title>Весела компанія на Тенерифе. Блог Поповича</title>
  <link>http://turnir.com.ua/popovich/18022010-vesela_kompanij_na_tenerife_blog_popovica</link>
  <guid isPermaLink="true">http://turnir.com.ua/popovich/18022010-vesela_kompanij_na_tenerife_blog_popovica</guid>
  <description>Привіт. Рівно місяць, як я востаннє щось тут розповідав про своє життя-буття. Причина мовчанки все та ж – проблеми з доступом до нормального (не телефонного) інтернету. Та нарешті все таки знайшов можливість написати пару слів.</description>
  <category>Ярослав Попович</category>
  <pubDate>Thu, 18 Feb 2010 13:52:02 +0200</pubDate>
  <fulltext>Отже, місяць тому я писав з Австралії, де наша команда брала участь у місцевій гонці. Як і говорив раніше, ніяких турнірних завдань на цю гонку перед нами не стояло, це був такий собі тренувальний збір у вигляді змагань. Головне, що всі повернулися з Зеленого континенту живі-здорові.Після повернення я днів 8 був вдома. Як завжди, назбиралося багато дрібних побутових справ – щось зробити по господарству треба було, якісь рахунки позаплачувати, вирішити якісь незначні проблеми – &quot;битовуха&quot;, одним словом. Разом з цим погода була жахливою – як і по всій Європі, дощі, мокрий сніг, температура зовсім трошки більше нуля (а в Австралії було 35-40 градусів). За таких умов проводити повноцінні тренування дуже важко, тому інколи тренування на велосипеді доводилося заміняти тренажерним залом, але, це, звісно, далеко не те саме. Намучившись через погоду вдома, я вирішив їхати на вже звичне Тенерифе, там начебто з погодою було все гаразд, тож можна було нормально тренуватися.От зараз саме звідси – гір Тенерифе і пишу. Тут крім мене тренується ще чимало гонщиків – десь 12 з різних команд, тому тут весело. Разом ми не тренуємося, оскільки і завдання у всіх різні, і методика тренувань, а відповідно їх тривалість, місцевість, інтенсивність, та й гірських трас на Тенерифе стільки, що можна спокійно їздити по них і не перетинатися. Зате після тренувань збираємося чи в холі готелю, де живемо, чи в кафе, п’ємо чай і спілкуємося про все на світі. Адже коли ти сам тут, то за деякий час і &quot;дах зірвати може&quot;,  це ж єдиний готель тут в горах і від нього в радіусі, мабуть, кілометрів з тридцяти – жодного населеного пункту, тому почуваєш інколи себе якимось в’язнем.Зараз же все не так – доволі весела компанія і нам завжди є про що поговорити. Зараз, наприклад, топ-тема – Олімпійські ігри у Ванкувері. На жаль, на відміну від якихось австрійців, італійців чи французів я не маю що багато сказати, з огляду на виступ у Ванкувері наших олімпійців. Але надіюся, що і в України олімпійські нагороди будуть. Принаймні бодай одна.Та Олімпіада – це тема для розмов, так би мовити, &quot;на злобу дня&quot; а постійними темами у велогонщиків, незалежно від місця дислокації і пори року -  є тема аналізів і допінг-проб. Дуже часто до неї повертаємося, бо всіх нас це достатньо серйозно &quot;дістає&quot;. Більш детально про те, що саме &quot;дістає&quot; і чому, і як нам з цим живеться, я напишу в наступному своєму повідомленні. Думаю, воно буде вже незабаром, тим більше, що вже з п’ятниці я буду в Італії, а там з інтернетом простіше.Всього вам найкращого і успіхів нашим олімпійцям і, головне, щоб Україну не завалило снігом, а потім не затопило водою, коли він почне танути.</fulltext>
  <enclosure url="http://images1.turnir.com.ua/220x162/pictures/2009-05-25/9711_popovic_2.jpg" type="image/jpeg" />
</item><item>
  <title>Фото: Каледонсько-австралійські деньки</title>
  <link>http://turnir.com.ua/popovich/18012010-kaledonsko_avstralijski_denki</link>
  <guid isPermaLink="true">http://turnir.com.ua/popovich/18012010-kaledonsko_avstralijski_denki</guid>
  <description>Наклацав трохи свіжих фото. Ділюся ними з вами. Спершу кілька з Нової Каледонії з моїм сином Джейсоном, а далі вже з гонки в Австралії, 17 січня.</description>
  <category>Ярослав Попович</category>
  <pubDate>Mon, 18 Jan 2010 13:11:28 +0200</pubDate>
  <fulltext></fulltext>
  <enclosure url="http://images1.turnir.com.ua/220x162/galleries/jroslav_popovic/2933/d9f0_1.jpg" type="image/jpeg" />
</item><item>
  <title>Австралійська відпочинкова робота. Блог Поповича</title>
  <link>http://turnir.com.ua/popovich/18012010-avstralijska_vidpocinkova_robota_blog_pop</link>
  <guid isPermaLink="true">http://turnir.com.ua/popovich/18012010-avstralijska_vidpocinkova_robota_blog_pop</guid>
  <description>Привіт. Найперше хочу всім подякувати за привітання – з Новим роком – календарним і моїм особистим:) Отож, дякую. Завжди приємно отримувати щирі вітання та побажання. Сподіваюся, цей рік ні мене, ні вас не розчарує. Ну а тепер про те, як у мене розпочався Новий рік.</description>
  <category>Ярослав Попович</category>
  <pubDate>Mon, 18 Jan 2010 12:37:12 +0200</pubDate>
  <fulltext>Як я писав в попередньому блозі, Новий рік зустрічав на Тенерифе у, переважно, бельгійській компанії. Що вам сказати? Було дуже весело, тож відірвалися на повну. Так, що на святкування власного Дня народження (воно в мене 4 січня) наснаги практично не залишилося. Тому воно цього року у мене було дуже скромним і тихим. Не додавала настрою і погода, яка в перший тиждень 2010 року в Італії була препаскудна – постійно дощі і мокрий сніг. Ну але навіть за таких умов тренуватися треба.Український Святий ВечірЯ думав, що у Новій Каледонії, куди я полетів до сім’ї 7 січня буде краще, але, виявилося, не набагато. Та перед відльотом у &quot;далекі краї&quot;, 6 січня я мав прекрасний український Святий Вечір. Ми зібралися в одного мого друга, який також живе неподалік від Флоренції. До нього приїхали батьки з України, привезли багато українських продуктів, з яких і наготували різдвяні страви. У нас було практично все – і справжня кутя, і вареники, і узвар, одним словом &quot;повний  комплект&quot;.Зібралася на Вечерю нас компанія, людей 15, переважно всі українці. Посиділи дуже душевно. А вже наступного дня на саме наше Різдво я полетів у Нову Каледонію.Дорога була не з легких і всі перельоти (транзитом через Австралію) зайняли у мене дві доби. Погода там мене зустріла така ж, як відпроваджувала з Італії – дощі. Щоправда, набагато тепліше – градусів 25. Тож там я тренувався, а весь вільний час проводив зі своїм малим.Масове тренування ЛенсаЗ Нової Каледонії в суботу після обіду прилетів в Австралію до своєї команди. Я був чи не останнім з гонщиків хто прибув, але це все було погоджено з нашими менеджерами, тож жодних проблем не виникло. На жаль, через свій пізній приліт мені не вдалося побачити того «шоу», яке нехотячи влаштував Ленс Армстронг. В інтернеті він повідомив, що в суботу всі бажаючі зможуть з ним поїхати на тренування в Австралії. Судячи з попередніх подібних акцій, він розраховував, що буде близько тисячі людей, натомість зібралося 8 тисяч, всі на велосипедах, і такий от «пелетон» проїхав кілометрів 30-40. Хлопці кажуть, що виглядало це дуже ефектно. Мені шкода, що на власні очі не зміг цього побачити.Ніхто не впав, і слава БогуВчора (в неділю) відбулася гонка, таке собі відкриття багатоденки, яка стартує у вівторок. Ці змагання доволі специфічні – лише 50 км, траси проходять через місто, коло має 2 км. Тож ця гонка дуже швидка і &quot;тісна&quot;, тому велика ймовірність падінь. Та, нашу команду, на щастя, ці прикрості не спіткали і тому вважаю, що гонка нам вдалася.Загалом на ці змагання в Австралії жодних серойзних завдань перед нами не стоїть, це лише як етап підготовки до сезону. Натомість для австралійських гонщиків ці змагання дуже важливі, тим більше, що у них сезон в розпалі і вони перед рідною публікою можуть показати себе у всій красі. Для нас же буде супер-результат, якщо хтось з нашої команди переможе бодай на одному етапі цієї гонки. Закінчується вона в неділю, тож складатиметься з 6 коротких етапів – 150 км максимум.Знов на ТерерифеЧисла 7-8 лютого я знову поїду на Тенерифе, щоб потренуватися в тепліших, ніж італійські умовах, потім в кінці лютого братиму участь у гонці на острові Сардинія в Італії. Це теж буде як підготовка до сезону, ну повноцінним стартом сезону для мене будуть перегони Париж-Ніца, які стартують 7 березня. Власне тоді вже і будуть серйозні завдання, а поки що це все так, &quot;розминки&quot;.P.S.: Попри те, що зараз в Мельбурні відбувається тенісний &quot;Відкритий чемпіонат Австралії&quot;, в Аделаіді, де ми базуємося, про це взагалі ніхто не говорить, про нього нічого не чути. Таке враження, що ці змагання проходять не за 800 км в Австралії, а на іншому континенті. Можливо, тому, що до фіналів ще далеко.</fulltext>
  <enclosure url="http://images1.turnir.com.ua/220x162/pictures/2010-01-18/93a4_1.jpg" type="image/jpeg" />
</item><item>
  <title>&quot;Приколи&quot; американських зборів. Блог Поповича</title>
  <link>http://turnir.com.ua/popovich/31122009-prikoli_amerikanskih_zboriv_blog_popovica</link>
  <guid isPermaLink="true">http://turnir.com.ua/popovich/31122009-prikoli_amerikanskih_zboriv_blog_popovica</guid>
  <description>Привіт усім. Найперше прошу вибачення, що так довго був &quot;поза межами&quot;. Нижче спробую пояснити чому, а також розказати, як пройшов перший збір з &quot;РадіоШак&quot; у Штатах.</description>
  <category>Ярослав Попович</category>
  <pubDate>Thu, 31 Dec 2009 15:16:57 +0200</pubDate>
  <fulltext>Новий рік з бельгійцямиЗараз я пишу з Тенерифе, де проводжу свій індивідуальний збір. Сам дивуюся, що тут такі проблеми з інтернетом, от лише зараз зумів його знайти і на кілька годин &quot;окупував&quot;, далі до цього &quot;блага цивілізації&quot; доберуся, напевно, вже по приїзді в Італію.Буде це вже скоро - 2 січня. А на Тенерифе я сиджу вже з 22 грудня, погода тут хороша – 25-27 градусів тепла, тренуюся активно – по 4-6 годин в день кручу педалі. Наприклад сьогодні, в останній день 2009 року у мене заплановане 6-годинне тренування, а далі – звичайно, святкування Нового року. Оскільки я вже вісім років сюди їжджу, тож за цей час «обзавівся» друзями, з якими і святкуватиму. Також сюди приїхав один з менеджерів нашої команди (права рука Брюнеля) з Бельгії, так що Новий рік зустрічатиму, переважно, в бельгійській компанії.Тренування з &quot;Радіо Шак&quot; за понад 100 тисяч доларівАле я вам ще нічого не розказав про збір в Америці, тож поїхали. Збір був відпочинковим, ми практично не тренувалися, натомість було багато якихось рекламно-промоційних заходів – фотографування, презентація нової форми, прес-конференції, інтерв’ю тощо. Але те, що так буде було відомо заздалегідь, тож нарікати не має на що. Краще розкажу вам дві кумедні історії, які трапилися під час наших зборів.Один американець, великий фанат велоспорту, який веде свій сайт присвячений цьому дуже довго через Брюнеля напрошувався проїхатися з нами під час тренування. Брюнель поставив йому умови, мовляв збереш 15 тисяч доларів і передаш їх у фонд Армстронга по боротьбі з раком і ще стільки ж якомусь фонду дітей-сиріт і поїдеш з нами. Цей чоловік повісив оголошення про цей збір коштів у себе на сайті і буквально наступного дня сказав, що сума зібрана. Тоді Брюнель підняв планку до 25 тисяч кожному з фондів. Через два дні і ця сума була. Врешті-решт Брюнель запропонував наступне: «Ти, звісно, поїдеш з нами на тренуванні, але якщо збереш по 50 тисяч для двох фондів, то окрім тренування ми тебе запросимо на ключові дні Тур де Франс і подаруємо велосипед». Цей американець знайшов і ці гроші. Загалом сума, яку він назбирав буквально за 5 днів склала близько 136 тисяч доларів. Оце я розумію любов до велоспорту! Так що одне з тренувань ми каталися разом з ним, треба було бачити скільки щастя було на його обличчі.Сварлива американська поліціяДруга історія теж пов’язана з тренуванням. Під час нашого збору неподалік тієї місцевості, де ми були несподівано випав сніг і багато людей їхали на невеличку гору, щоб на нього подивитися. В той же час ми великою групою – наша команда, вболівальники, велотуристи ще хтось (близько 70 людей) мали таке собі прогулянкове відкрите тренування і на велосипедах підіймалися на ту ж гору. Через нас утворився неслабий такий затор, а правильні американці, звісно ж, не наважувалися обігнати нас на автомобілях бо «не можна». В результаті приїхала поліція і провела з нами виховну бесіду, якої вистачило на 5 хвилин і ми поїхали далі.&quot;Глобальна&quot; проблема італійцівЗагалом збори пройшли нормально (з огляду на ті завдання, які ставилися перед ними). На них познайомився з кількома партнерами по &quot;РадіоШак&quot;, з якими не був раніше знайомий. А більшість гонщиків, звісно, знав адже багато перейшло з &quot;Астани&quot;, з іншими пересікався на різних змаганнях. Єдине, що на зборах не було двох чи трьох &quot;радіошаківців&quot; з Японії і Китаю.Зі Штатів в Італію я повернувся 15 грудня і застав тут стихійне лихо, за їх мірками. Бо випало &quot;аж&quot; 10 сантиметрів снігу. Для них це, справді, надзвичайна ситуація, а я з них через це просто &quot;стібався&quot;. Хоча, за весь час, що живу в цій місцевості я, справді, стільки снігу ще там не бачив. Тож довелося мені трохи попрацювати на своєму подвір’ї лопатою, щоб очистити його від снігу. Цікаво, чи не доведеться повторити цю процедуру після повернення звідси. Про це напишу у наступному пості.Всіх з Новим роком! Гарно відсвяткувати і пам'ятати першого січня, як саме ви святкували:)</fulltext>
  <enclosure url="http://images1.turnir.com.ua/220x162/galleries/jroslav_popovic/2433/670e_asjh.jpg" type="image/jpeg" />
</item><item>
  <title>Готуюсь до зборів, збираючи оливки</title>
  <link>http://turnir.com.ua/popovich/29112009-gotuus_do_zboriv_zbirauci_olivki</link>
  <guid isPermaLink="true">http://turnir.com.ua/popovich/29112009-gotuus_do_zboriv_zbirauci_olivki</guid>
  <description>Привіт. Приємно, що мій перший блог на &lt;a target=&quot;_blank&quot; href=&quot;http://www.turnir.com.ua&quot;&gt;turnir.com.ua&lt;/a&gt; був багатьом цікавий і викликав чимало запитань. Старався відповісти на всі. А зараз трохи розповім, чим займаюся, поки не почався сезон.</description>
  <category>Ярослав Попович</category>
  <pubDate>Mon, 30 Nov 2009 14:50:55 +0200</pubDate>
  <fulltext>З велосипеду у зал і навпакиВласне кажучи, активною підготовкою до нього, весь у тренуваннях. Спершу вони давалися нелегко, адже майже два місяці взагалі не сидів на велосипеді, практично ніяких фізичних навантажень не було, і як наслідок - поправився на 6 кг, які треба тепер скинути і відновити попередні кондиції. Для цього у мене були три тренування на тиждень на велосипеді і три у тренажерному залі плюс ранковий біг. За таким графіком я займався 2,5 тижні, після чого зробив тест. Він показав, що я трохи «перестарався» у залі - набрав забагато м'язової маси, яку, якщо зараз не скинути треба буде «тягнути на собі» під час змагань. Тож мій тренер трохи відкоригував тренувальний процес. Тепер я 6 разів на тиждень по 4 години їжджу на велосипеді і два рази в тиждень ходжу в зал. Там кручу педалі на велостанку, присідаю зі штангою, качаю прес і спину. З тих набраних 6 кілограм 1,5 вже позбувся. Але робити це трохи важко ще й тому, що багато друзів і знайомих знають, що я зараз ніби відпочиваю, а тому постійно запрошують на якісь вечері, обіди, пікніки.Вечеря на човніОкрім того, в італійському велоспорті є традиція - в кінці сезону (а сезон у них тепер щойно закінчився) проводити зустрічі велосипедистів з уболівальниками. Вони, як правило, теж відбуваються під час вечері чи обіду і мене на них досить часто запрошують. От 2 тижні тому був на такому обіді в моїх околицях - за 50 км від місця, де я мешкаю. Разом зі мною було 6 велогонщиків. А минулої п'ятниці їздив далі - у Парму, де було щось схоже, але на більш високому рівні. Це була така вже традиційна для них вечеря, яку щороку організовує одна телепрограма, присвячена велоспорту. В кінці сезону і телевізійники йдуть на 2 місяці на канікули, але перед цим на величезному човні роблять  прийняття, на яке запрошують відомих гонщиків і ми разом з шанувальниками велоспорту, вболівальниками на цьому човні плаваємо кілька годин по річці По. Виглядає це все дуже красиво.Цього року, зокрема, крім мене були чемпіон світу 2008 року Алессандро Баллан, відомий в Італії Філіппо Поццато і Джильберто Сімоні, якого, напевно, і представляти особливо не треба людям, які хоч трохи цікавляться велоспортом, а загалом зібралося десь близько сотні людей. Цікаво те, що під час вечері ти реально спілкуєшся з різними людьми, оскільки садять за стіл, де є 10 осіб, одного гонщика і 9 вболівальників, між якими і йде бесіда. Мене цього разу дуже розпитували про «Астану», Армстронга, нову команду. Дуже це їх цікавило.Жодного шансу оливкам не залишаюТа окрім тренувань і таких от «світських» тусовок, я вирішив цього року трохи приділити уваги своєму немаленькому саду. Там, у мене росте 25 дерев оливок і вже прийшов час збирати урожай. Кілька днів сам збирав оливки, а ще на кілька днів попросив допомогти своїх українських друзів велогонщиків Гривка і Грабовського. Тож тепер 14 з цих 25 дерев вже «голі», а зібрали ми з них близько 80 кг оливок. От доочищу решта дерев і відвезу своє «багатство» спеціалістам, які ці оливки перетворять на олію. Кажуть, що з мого урожаю десь літрів 10-15 має вийти.Крім оливок у мене в саду росте ще багато різних кущів, груші, а також яблунька. Вона мені особливо цінна, бо якось я з України привіз 3 саджанці яблуні, висадив їх, і лише ця одна прижилася. Тож, думаю, вже наступного року в Італії їстиму українські яблука.Це я вперше якось так серйозно зайнявся своїми деревами, бо позаминулого року, наприклад, найняв людей, які мені ті самі оливки позбирали, минулого - постійно падали дощі, тож все так і пропало. А цього року погода хороша, особливо немає що робити, от і вирішив трохи прикинутися господарем. Кілька днів тому години з три, напевно, замітав листя, а потім палив його. Але цю процедуру вже скоро знову треба буде повторити, бо воно постійно опадає, а оскільки дерев багато, то й листя багато.Отак і живу, морально готуючись до 6 грудня, коли у нас розпочнеться перший збір з моєю новою командою.</fulltext>
  <enclosure url="http://images1.turnir.com.ua/220x162/galleries/jroslav_popovic/2433/40ae_0012.jpg" type="image/jpeg" />
</item><item>
  <title>Фото: Тур де Франс 2009 (блог Поповича)</title>
  <link>http://turnir.com.ua/popovich/07112009-tur_de_frans_2009_blog_popovica</link>
  <guid isPermaLink="true">http://turnir.com.ua/popovich/07112009-tur_de_frans_2009_blog_popovica</guid>
  <description>Вирішив трохи &quot;розбавити&quot; текстову частину блогу фотозвітами. Ось перший з них - про те, яким був &quot;Тур де Франс&quot; цього року і я на ньому.</description>
  <category>Ярослав Попович</category>
  <pubDate>Sat, 07 Nov 2009 11:47:34 +0200</pubDate>
  <fulltext></fulltext>
  <enclosure url="http://images1.turnir.com.ua/220x162/galleries/jroslav_popovic/2433/04d4_limoges.jpg" type="image/jpeg" />
</item><item>
  <title>Відомі у світі спорту люди стають блогерами на turnir.com.ua</title>
  <link>http://turnir.com.ua/popovich/06112009-vidomi_u_sviti_sportu_ludi_staut_blogeram</link>
  <guid isPermaLink="true">http://turnir.com.ua/popovich/06112009-vidomi_u_sviti_sportu_ludi_staut_blogeram</guid>
  <description>&lt;a target=&quot;_blank&quot; href=&quot;http://www.turnir.com.ua&quot;&gt;turnir.com.ua&lt;/a&gt; переконав і продовжує переконувати відомих і цікавих спортсменів, тренерів та функціонерів вести свої щоденник на &lt;a target=&quot;_blank&quot; href=&quot;http://www.turnir.com.ua.&quot;&gt;turnir.com.ua.&lt;/a&gt; Тож сьогодні раді презентувати вам перших спортивних блогерів.</description>
  <category>Ярослав Попович</category>
  <pubDate>Fri, 06 Nov 2009 14:57:32 +0200</pubDate>
  <fulltext>Вони - це головний тренер львівських &quot;Карпат&quot; Олег Кононов, найвідоміший і найуспішніший велогонщик України Ярослав Попович, титулований біатлоніст Андрій Дериземля, капітан &quot;Тайму&quot; - чемпіона України з футзалу Максим Павленко. Ці люди вже підготували свої перші блоги для вас.На підході - блог головного тренера України з боксу Дмитра Сосновського.Також ми надіємося і є всі підстави для цього, що когорта відомих спортсменів, які вестимуть свої блоги на turnir.com.ua постійно зростатиме. Тож знайомтеся з їхніми думками, коментуйте, ставте запитання, хваліть, критикуйте (але не дуже сильно, щоб вони раптом не передумали вести блоги:).Блог Олега Кононова тут.Блог Ярослава Поповича тут.Блог Андрія Дериземлі тут.Блог Максима Павленка тут.</fulltext>
  <enclosure url="http://images1.turnir.com.ua/220x162/pictures/2009-04-02/3a86_6e20_logo_ukraine_for_news.jpg" type="image/jpeg" />
</item><item>
  <title>До перемоги на &quot;Турі&quot; разом з &quot;РадіоШак&quot;</title>
  <link>http://turnir.com.ua/popovich/06112009-do_peremogi_na_turi_razom_z_radiosak</link>
  <guid isPermaLink="true">http://turnir.com.ua/popovich/06112009-do_peremogi_na_turi_razom_z_radiosak</guid>
  <description>Всім привіт. Вітаю усіх шанувальників спорту і велоспорту зокрема. Я, Ярослав Попович, відновлюю свій блог, який &quot;закинув&quot; рік тому. Роблю це, оскільки доволі багато шанувальників велоспорту зверталися до мене з таким проханням. Надіюся, мені вдастся задовольнити вашу цікавість. Тож почнемо, а там подивимося, як воно піде. Можливо, за деякий час я знову візьму паузу:)</description>
  <category>Ярослав Попович</category>
  <pubDate>Fri, 06 Nov 2009 11:36:59 +0200</pubDate>
  <fulltext>Відновити блог вирішив саме на ресурсі turnir.com.ua, оскільки це один з небагатьох українських спортивних сайтів, який пам’ятає, що спорт – це не лише футбол і трошки бокс, а активно висвітлює й інші види спорту, в тому числі і велосипедний. Тож, поїхали. Сьогодні моя розповідь про те, як і чому я перебрався з &quot;Астани&quot; в &quot;РадіоШак&quot;.В &quot;Астані&quot; труднощі почалися ще майже рік тому. Зрештою, коли я переходив в &quot;Астану&quot; мене попереджали, що можуть бути проблеми з зарплатою, але я нікого не слухав, і все таки вирішив перейти. Тим більше, що в мене тоді були певні проблеми з моєю попередньою командою &quot;Сайленс-Лотто&quot;, а пропозиція від &quot;Астани&quot; мені здалася привабливою. Але труднощі все таки почалися. В перші три місяці затримували зарплату на 20 днів, а потім не платили і три місяці. Добре, що втрутилася міжнародна асоціація велоспорту, яка змусила &quot;Астану&quot; з нами повністю розрахуватися.Чутки про те, що з наступного сезону Ленс Армстронг матиме свою команду до мене дійшли під час останнього &quot;Тур де Франсу&quot;. І десь за 8 днів до кінця &quot;Туру&quot;, коли ми з Ленсом разом їхали на тренуванні, я почав у нього дещо розпитувати про це. І тоді він сказав, що буквально 3 дні перед тим підписали контракт з компанією &quot;РадіоШак&quot;, яка буде новим спонсором нової команди.&quot;Перехідний&quot; період був доволі складним і довгим (близько 2 місяців), оскільки чимало гонщиків, які хотіли перейти з &quot;Астани&quot; в нову команду мали діючі контракти з казахами,  але завдяки нашому менеджеру Йоану Брунелю врешті вдалося все владнати і &quot;Астана&quot; нас відпустила на умовах, що ні ми їй нічого не винні, ні команда нам.Кілька слів про &quot;РадіоШак&quot;. Це велика американська компанія. Вона володіє величезною мережею магазинчиків по всіх Штатах, що продають мобільні телефони, зарядні пристрої та дуже багато іншої дрібної електроніки.Власники &quot;РадіоШак&quot; вирішили створювати свою  велокоманду завдяки Ленсу Армстронгу. Тому всі члени команди мають бути вдячні саме Ленсу за те, що у такий важкий для велоспорту час йому вдалося переконати спонсорів. Зрештою, мене це не здивувало, оскільки в Армстронга харизма така, що коли він розмовляє з тобою, тобі хочеться вже щось активно робити. Мені наприклад - вискакувати на велосипед, їхати на змаганнях і &quot;тягнути&quot; всю гонку. Це людина, яка дуже впевнена в собі, яка ніколи не панікує. Я вже дуже багато їжджу, здавалося б знаю всі ситуації, всю тактику, але бувають моменти під час змагань, коли починаю трохи панікувати, а він завжди спокійний. Тоді каже: &quot;Розслабся, Попович, не хвилюйся, зараз ми все зробимо, все буде нормально&quot;. І ти, справді, віриш йому.Менеджментом команди &quot;РадіоШак&quot; повністю займається Йоан Брунель, вони з Армстронгом давні друзі, між ними є повна довіра, тому й мікроклімат в команді має бути хорошим – Брюнель відповідатиме за менеджмент, а Армстронгу і нам разом з ним треба буде працювати на результат.Ну а результат для Армстронга і команди загалом може бути лише один – це перемога на &quot;Тур де Франсі&quot;. Власне над цим працюватиме і вся команда і я зокрема. Крім того, сам перед собою ставлю традиційне завдання – перемогти на якійсь менш відомій багатоденці та на одному з етапів якоїсь із великих гонок – на &quot;Турі&quot;, на &quot;Джиро&quot; або на &quot;Вуельті&quot;. До речі, якщо з &quot;Тур де Франс&quot; все однозначно – наша команда змагатиметься на ньому за перемогу, то яку гонку ще поїде &quot;РадіоШак&quot; - &quot;Вуельту&quot; чи &quot;Джиро д' Італія&quot; поки що неясно, це стане відомо під час зборів, але те, що обидві їхати не будемо – це точно.Наші збори розпочнуться в грудні. Спершу планувалося, що вони будуть на батьківщині Ленса в Техасі. Але буквально вчора мені повідомили, що поїдемо у місто Тусон (штат Арізона). Власне там разом з тренерами і будемо визначатися, хто у яких змаганнях братиме участь.P.S.: Мені цікаво прочитати ваші коментарі, побажання, конструктивну критику, запитання, але через щільний графік, який невдовзі мене почне переслідувати, мабуть, не завжди матиму час оперативно відповідати. Прошу поставитися до цього з розумінням, а також обіцяю, що періодично відповідатиму на запитання на сайті turnir.com.ua в режимі он-лайн конференції. Тож залишайте свої запитання. Я на них відповім або зараз тут, або під час найближчої он-лайн конференції. Дякую за розуміння.</fulltext>
  <enclosure url="http://images1.turnir.com.ua/220x162/pictures/2009-11-06/d8a1_lance_popo.jpg" type="image/jpeg" />
</item></channel></rss>