Полезности

Turnir.com.ua

Почкалова: футболістам бракує скромності

Віталій Павлишин модератор 2009-07-14 02:10  

Анфіса Почкалова зі своєм тренером Андрієм Орліковським. Фото Віктора Диченка

Всемирная Универсиада-2009 в Белграде

Новости фехтования

Львівська фехтувальниця Анфіса Почкалова лише у неділю ввечері повернулася з Універсіади-2009, де в командному турнірі шпажисток виборола золоту медаль, а вже в понеділок після обіду у складі збірної України вирушила до Болгарії на чемпіонат Європи. Саме в аеропорту Бориспіль і застав Анфісу кореспондент turnir.com.ua.

Росіянок у фіналі ми винесли за повною програмою

Анфісо, які враження у тебе від Універсіади в Бєлграді?
Грандіозні змагання, я в подібних брала участь вперше. Вразила велика кількість відомих спортсменів з інших видів спорту. А ще цікаво було спостерігати, як нас постійно супроводжував поліцейський ескорт. Напевно, щось подібне, але в більших масштабах, відбувається на Олімпійських іграх.

Все було організовано за вищим розрядом?
Знаєте, ні. Про різні дрібниці говорити не буду, це не суттєво. А от про проблеми з харчуванням не можу не сказати. У дуже багатьох спортсменів болів шлунок. Годували нас напівфабрикатами швидкого приготування. Так що їжа була, я б сказала, «ґумова».

Як оцінюєш свій виступ?
Про командні змагання особливо говорити нічого – ми завоювали «золото», і цим усе сказано. Тим більше, що, крім чвертьфіналу з японками, всі зустрічі виграли переконливо. А росіянок у фіналі просто «винесли» за повною програмою.

Якось дивно виходить: Росію, Польщу і Китай – насправді фехтувальні держави – ви обіграли без проблем. Натомість, з Японією, мушкетери якої ніколи зірок з неба не хапали, виникли труднощі.
Навіть не знаю, чим це пояснити... Ні, ми контролювали ситуацію практично весь час, але напруга зберігалася до останнього уколу. Думаю, причина в нас самих. Ми надто поспішали, хотіли якомога швидше відірватися в рахунку, щоб спокійно себе почувати. А японки виявилися дуже терплячими. Вони не багато вміють на доріжці, але весь час шукали свій шанс. Добре, що у вирішальний момент ми їх не підпустили близько до себе.

А що завадило тобі краще виступити в особистому турнірі?
Починалося все дуже добре. У кваліфікації я виграла всі п’ять боїв і в плей-оф пройшла четвертим номером у загальному рейтингу. Завдяки цьому 1/32 фіналу я пропускала. А в 1/16 жереб мене звів з Катажиною Дабровою з Польщі. Ми з нею ровесниці, а тому добре знаємо одна одну ще з кадетів. Наші очні дуелі закінчуються з перемінним успіхом. Цього разу перемогла вона – 15:13. Я за рахунку 13:14 припустилася помилки: замість того, щоб захищатися з відходом назад, залишилася на місці. От вона мене повторним уколом і «протиснула».

А що трапилося з дворазовою чемпіонкою минулої Універсіади Яною Шемякіною?
Вона, як і я, добре пройшла кваліфікацію і також пропускала 1/32. А далі на неї вийшла Тіфані Жероде зі Швейцарії. За класом Яна набагато вище стоїть, Але у фехтуванні є таке поняття, як незручний суперник. Це якраз той випадок. Яна майже завжди програє Тіфані. Так сталося і тепер. Зате в команді ми реваншувалися повністю.

Конкуренція у шпазі неймовірна

Змагання з інших видів спорту відвідувала?
Так. Дуже мені сподобався фінал чоловічого баскетбольного турніру Сербія – Росія. Одразу було відчутно, що баскетбол у сербів – вид спорту номер один. Те, що творилося на трибунах, словами передати неможливо. Це щось неймовірне! Ходили ми і на фінал з футболу Україна – Італія.

І як тобі наші хлопці?
Скажу чесно: я від них не в захваті. По-перше, як на мене, гра італійців цікавіша. Хоча, зрозуміло, головне – результат. А найбільше мені не сподобалася зірковість наших футболістів. Вони так себе вели, ніби хто знає чого досягли. Медалі не зняли, навіть коли ввечері прийшли на дискотеку. А головне, надто зверхньо ставилися до всіх. Ми їм говорили, що на Універсіаді є чимало значно відоміших та іменитіших атлетів, але вони так себе не поводять. Але це не дивно, я (і не тільки я одна) вже давно помітила, що дуже багатьом футболістам бракує скромності. А найчастіше ми відвідували змагання з дзю-до і тхеквондо.

Чому дзю-до, ще можна зрозуміти. А от тхеквондо – це цікаво.
Все дуже просто. На відміну від інших, ми на Універсіаді не лише змагалися, а й готувалися до чемпіонату Європи в Пловдіві. Тому вільного часу у нас було обмаль – кожен день ввечері тренування. А зал, де проводили змагання з цих видів спорту, розташований поруч. Не знаю, як іншим, а мені сподобалося.

З якими планами вирушаєш на чемпіонат Європи? Медалі будуть?
Плани у нас завжди максимальні, розраховуємо виступити якомога краще. Обіцяти ж стовідсотково медалі не ризикну. Як це не банально, але в спорті прогнози – річ невдячна. А тим більше у фехтуванні на шпагах. Адже в рапірі і в шаблі сильна конкуренція, а в шпазі вона просто неймовірна. Саме в цьому виді фехтування на чемпіонатах світу і Європи завжди найбільша кількість учасників. До того ж і команда у нас молода. До Пловдіва їдемо практично тим же складом, що виступав у Бєлграді. Лише замість Ольги Петрюк буде Ольга Партала. Хоча, з іншого боку, ми і перед Універсіадою медалей не гарантували.

     [+] [-]

Аноним, 2009-07-14 07:37, 8 месяцев назад, цитировать
Не надо хвалиться. Спорт изменчив. Россиянки не раз нас обыгрывали вчистую, но вели себя скромнее
Ваше имя (можно не указывать)
Введите символы с картинки
Обновить картинку
[b]текст[/b], [i]текст[/i], [u]текст[/u], или html аналогично. Ссылки узнаём автоматически.